Від автора: у цій статті ми поговоримо про створення первинного ключа SQL. Первинний ключ — це поле таблиці, яке однозначно ідентифікує кожний рядок/запис у таблиці бази даних. Первинні ключі повинні містити унікальні значення. Стовпця первинного ключа, не можуть містити значення NULL.
У таблиці може бути тільки один первинний ключ, який може складатися з одного або декількох полів. Коли в якості первинного ключа використовуються кілька полів, він називається складеним.
Якщо для таблиці первинний ключ задано в певному полі, то в цьому полі не може міститися двох записів з однаковими значеннями.
Примітка. Ви повинні враховувати ці принципи при створенні таблиць бази даних.
Створення первинного ключа
Нижче наведено код, в якому стовпець ID визначається в якості первинного ключа таблиці CUSTOMERS.
CREATE TABLE CUSTOMERS(
ID INT NOT NULL,
NAME VARCHAR (20) NOT NULL,
AGE INT NOT NULL,
ADDRESS CHAR (25) ,
SALARY DECIMAL (18, 2),
PRIMARY KEY (ID)
);
Щоб створити обмеження у стовпці ID, коли таблиця CUSTOMERS вже існує, використовуйте наступний синтаксис SQL:
ALTER TABLE CUSTOMER ADD PRIMARY KEY (ID);
ПРИМІТКА. Якщо для додавання первинного ключа ви використовуєте інструкцію ALTER TABLE, для стовпців первинних ключів при створенні таблиці повинно бути зазначено обмеження NOT NULL.
Для визначення обмеження PRIMARY KEY для кількох стовпців використовуйте наступний синтаксис SQL.
CREATE TABLE CUSTOMERS(
ID INT NOT NULL,
NAME VARCHAR (20) NOT NULL,
AGE INT NOT NULL,
ADDRESS CHAR (25) ,
SALARY DECIMAL (18, 2),
PRIMARY KEY (ID, NAME)
);
Щоб створити обмеження PRIMARY KEY в стовпцях ID і NAMES, коли таблиця CUSTOMERS вже існує, використовуйте наступний синтаксис SQL.
ALTER TABLE CUSTOMERS
ADD CONSTRAINT PK_CUSTID PRIMARY KEY (ID, NAME);
Видалення первинного ключа
Ви можете видалити обмеження PRIMARY KEY за допомогою синтаксису, наведеного нижче.
ALTER TABLE CUSTOMERS DROP PRIMARY KEY ;
